Відсутність реального визнання в державі освіти як рушія суспільно-економічного розвитку держави, незадовільне фінансування освіти і науки, низький соціальний і матеріальний статус педагогічних і науково-педагогічних працівників та відсутність ефективної системи забезпечення якості освіти у процесі реформування галузі – далеко не вичерпний перелік проблем, які були означені учасниками парламентських слухань «Правове забезпечення реформи освіти в Україні».
Слухання відбулися за участі народних депутатів, України, Голови профільного Комітету Лілії Гриневич, Міністра освіти і науки України Сергія Квіта, Першого віце-президента НАПН України Володимира Лугового, ректорів провідних ВНЗ, керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади, представників усіх ланок та форм освіти, роботодавців, профспілкових, громадських освітянських і студентських організацій, європейських експертів – загалом понад 500 учасників.
Участь у слуханнях взяла дружина Президента України Марина Порошенко, виступ якої був присвячений питанням навчання дітей з інвалідністю.
Чисельну делегацію від Профспілки працівників освіти і науки України очолив Голова Профспілки Георгій Труханов. Метою цього освітянського віча стало забезпечення широкого діалогу щодо стратегічних пріоритетів реформування освіти, незважаючи на існуючі кризові умови, яке надало можливість народним обранцям, представникам виконавчої влади, експертам вислухати щирі, гострі, критичні доповіді освітян, яким працювати за новими законами, та яким небайдужа подальша доля освіти в країні. Розмова відбулася відверта, професійна та конструктивна. Голова Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України Лілія Гриневич під час свого виступу підкреслила, що освіта повинна не лише реагувати на зміни в суспільстві, а й задавати напрям цих змін на наступні десятиріччя. Вона також наголосила, що ключовою постаттю реформування шкільної освіти повинен стояти вчитель, а в центру реформ шкільної освіти – учень.
«Законодавство має дати відповіді щодо того, як забезпечити нашим дітям новий зміст освіти та нові підходи до викладання, як створити кожній дитині належні умови навчання та віднайти баланс між конституційним правом доступу до якісної освіти для кожного і свободою вибору в освіті, відповідно до власних переконань, потреб і можливостей», – резюмувала Голова Комітету. Учасники слухань у своїх виступах зазначали, українська освіта за роки незалежності фактично не стала загальнонаціональним пріоритетом, а її розвиток не мав системного та комплексного характеру, а відтак не сприяв формуванню цілісної державної політики в сфері освіти.
Освітяни переконані, що стратегію і тактику політики у сфері освіти необхідно творити разом з працівниками галузі та базувати її відповідних фінансових розрахунках. І лише комплексне оновлення освітньої нормативно-правової бази дозволить створити правові передумови для розширення доступності та підвищення ефективності освіти. Заступник Голови Профспілки працівників освіти і науки України Сергій Романюк, виступаючи з високої трибуни озвучив позицію всеукраїнської організації щодо реформування галузі. «Як при зменшенні фінансування галузі підвищити якість освіти? Враховуючи, що закон «Про освіту» має діяти протягом десятиліть, його норми повинні опиратися не на фінансову ситуацію сьогодення, а виходити з завдань, які стоятимуть перед освітою в майбутньому», – сказав Сергій Романюк. Він, зокрема, наголосив, що закон має передбачити механізми реалізації конституційних гарантій здобуття всіх рівнів освіти, забезпечувати рівний доступ до освіти та не допустити звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод педагогів. У свої доповіді Сергій Романюк наголосив, що Профспілка наполягає на тому, щоб саме нормами нового закону «Про освіту» були встановлені гарантії щодо розмірів посадових окладів педагогічних працівників на рівні середньої заробітної плати в промисловості; навчального навантаження та тривалості робочого часу; підвищених посадових окладів за вченні звання, наукові ступені; виплати надбавок за вислугу років та надбавки для молодих педагогів; надання учням і студентам державних стипендій, пільг на проїзд, забезпечення їх підручниками, харчуванням, проживанням у гуртожитках та збереження загальноосвітніх навчальних закладів у селах.
Результатом дискусій, обговорення учасниками слухань стали пропозиції до чинного законодавства, які дозволять оптимізувати роботу над новою редакцією Закону України «Про освіту» та інших законодавчих актів, що регулюють питання освітньої діяльності. Саме вони й лягли у відповідні рекомендації, які після редакційних правок буде подано на затвердження Верховної Ради України.
Прес-служба Профспілки працівників освіти і науки України
